Шпаргалка: Психологія та соціологія
358 пунктів із 85 тем — усе, що варто знати напамʼять.
Відкриється вікно друку — там можна одразу зберегти у PDF. Шапка сайту й кнопки на аркуш не потраплять.
Об'єкт і предмет психології: психіка як об'єкт, психічні явища як предмет вивчення
- Об'єкт психології — психіка. Предмет — психічні явища.
- Три групи явищ: процеси, стани, властивості.
- Пізнавальні процеси: відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, увага, мовлення.
- Психіка = властивість мозку відображати дійсність і регулювати поведінку.
- psyche — душа, logos — вчення.
Об'єкт і предмет соціології: суспільство та соціальна взаємодія; функції соціології
- Об'єкт — суспільство/соціальна реальність; предмет — закономірності соціальних відносин і взаємодій.
- Соціальна взаємодія = взаємні осмислені дії, орієнтовані на інших.
- Функції: пізнавальна, описова, прогностична, практична, управлінська, світоглядна.
Трансформація предмета психології: від учення про душу до науки про психіку
- Переклад: psyche — душа, logos — вчення.
- Чотири етапи по черзі: душа → свідомість → поведінка → психіка.
- 1879 р. — лабораторія Вундта, народження наукової психології.
- Біхевіоризм — наука про поведінку, схема «стимул — реакція».
- Інтроспекція — метод вивчення свідомості.
- Поділ психіки: процеси, стани, властивості.
Трансформація предмета соціології: від «суспільства в людині» до «людини в суспільстві»
- Конт — засновник соціології, позитивізм.
- Дюркгайм — соціальні факти, «суспільство в людині».
- Вебер — соціальна дія, розуміюча соціологія, «людина в суспільстві».
- Макросоціологія = структури; мікросоціологія = взаємодії.
- Суть теми: зміщення акценту з суспільства-цілого на діючу людину.
Структура психологічної науки: фундаментальна та прикладна психологія, галузі психології
- Три рівні: фундаментальна → прикладна → практична.
- Критерій поділу на галузі — сфера діяльності / аспект психіки.
- Предмет кожної основної галузі (загальна, вікова, соціальна, педагогічна, медична, праці).
Рівні соціологічного знання: макросоціологія, мікросоціологія, теорії середнього рівня, емпіричні дослідження
- Макро — суспільство, інститути, класи, глобальні процеси.
- Мікро — мала група, взаємодія, спілкування.
- Теорії середнього рівня — окремі сфери (сімʼя, праця, молодь), автор Мертон.
- Емпіричні методи: опитування, спостереження, аналіз документів, експеримент.
Психіка та її основні функції: відображальна і регулятивна
- Психіка = властивість мозку відображати дійсність і регулювати поведінку.
- Дві основні функції: відображальна і регулятивна.
- Ознаки відображення: активне, суб'єктивне, випереджальне.
- Регуляцію забезпечують: потреби, мотиви, емоції, воля, увага.
- Свідомість — вищий рівень психічного відображення, властивий тільки людині.
Співвідношення понять «соціальне» і «суспільне»
- Соціальне протиставляється природному/біологічному; суспільне вказує на масштаб усього суспільства.
- Людина — біосоціальна істота.
- Соціальне формується через соціалізацію.
- Усе суспільне є соціальним, але не навпаки.
Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- Людина — біосоціальна істота, вид Homo sapiens.
- Індивід — окремий представник роду, біологічна одиниця (народжуються).
- Особистість — носій соціальних якостей (стають, через соціалізацію).
- Індивідуальність — неповторність, унікальність рис.
- Формула: індивідом народжуються, особистістю стають, індивідуальність відстоюють.
Біологічні та соціальні умови психічного розвитку особистості
- Дві групи умов: біологічні (спадковість, задатки, тип НС, темперамент) і соціальні (середовище, виховання, навчання, спілкування, діяльність).
- Провідна роль у формуванні особистості — за соціальними чинниками.
- Трійця: індивід — особистість — індивідуальність.
- Задатки ≠ здібності.
Спрямованість особистості: мотиви і мотивація; потреби, інтереси, переконання, ідеали
- Ланцюг: потреба → мотив → мотивація → діяльність.
- Означення: потреба, мотив, мотивація, інтерес, переконання, ідеал.
- Порядок рівнів Маслоу: фізіологічні, безпека, належність/любов, повага, самоактуалізація.
- Внутрішня vs зовнішня мотивація.
- Світогляд — вершина спрямованості (переконання + ідеали).
Цінності та ціннісні орієнтації; життєві стратегії особистості
- Поділ цінностей: термінальні (цілі) та інструментальні (засоби) — автор Рокич.
- Три типи життєвих стратегій: благополуччя, успіху, самореалізації.
- Відмінність понять: цінність — норма — ідеал — установка.
- Цінності формуються в процесі соціалізації.
Самоактуалізація та самореалізація особистості
- Автори: самоактуалізація — Маслоу; гуманістичний підхід — також Роджерс.
- Порядок піраміди: фізіологічні → безпеки → соціальні → поваги → самоактуалізації.
- Самоактуалізація — вершина; потреба зростання, що не насичується.
- Пікові переживання — термін Маслоу.
О. Конт: позитивізм у соціології; співвідношення суспільства та індивіда
- Конт — засновник соціології, автор терміна.
- Три стадії: теологічна, метафізична, позитивна.
- Соціальна статика (порядок) і соціальна динаміка (прогрес); девіз «Порядок і прогрес».
- Суспільство первинне; одиниця суспільства — сімʼя.
Г. Лебон: психологія натовпу; Г. Тард: теорія наслідування як механізм соціальної поведінки
- Лебон → натовп, «колективна душа», знеособлення, навіюваність, емоції над розумом.
- Тард → наслідування як основа суспільства, напрям згори вниз, пара «винахід — наслідування», опозиція.
- Обидва належать до соціальної психології мас кінця XIX ст.
Г. Спенсер: органіцизм та еволюціонізм у соціології
- Спенсер — органіцизм + еволюціонізм, соціальний дарвінізм.
- Три системи суспільства: виробнича, розподільча, регулятивна.
- Два типи: військове (примус) → промислове (кооперація).
- Закон еволюції: від однорідності до різнорідності + інтеграція.
- Вислів «виживання найпристосованіших» — Спенсер.
Символічний інтеракціонізм: «дзеркальне Я» Ч. Кулі; «I» та «me» Дж. Міда
- Кулі = дзеркальне Я (3 елементи: образ — оцінка — почуття).
- Мід = «I» (спонтанне) і «me» (соціальне, засвоєні установки інших).
- Мід: стадії гри (play) і змагання (game); узагальнений інший.
- Блумер — автор терміна «символічний інтеракціонізм».
З. Фройд: психоаналіз; структура особистості (Воно, Я, Над-Я); лібідо, сублімація, витіснення
- Воно → принцип задоволення, інстинкти.
- Я → принцип реальності, посередник.
- Над-Я → мораль, совість, заборони.
- Лібідо → енергія потягів.
- Витіснення → виштовхування в несвідоме.
- Сублімація → перенаправлення енергії в творчість/працю.
А. Адлер: індивідуальна психологія, комплекс меншовартості
- Адлер — індивідуальна психологія.
- Ключові поняття: комплекс меншовартості, компенсація, гіперкомпенсація, прагнення до переваги, стиль життя, соціальний інтерес.
- Критерій здоров'я — розвинений соціальний інтерес.
- Відмінність від Фрейда: не лібідо, а прагнення до вищості й мета в майбутньому.
К. Юнг: аналітична психологія, архетипи, колективне несвідоме
- Три рівні психіки: Еґо → особисте несвідоме → колективне несвідоме.
- П’ять архетипів: Персона, Тінь, Аніма, Анімус, Самість.
- Дві настанови: екстраверсія / інтроверсія.
- Чотири функції: мислення, почуття, відчуття, інтуїція.
- Індивідуація = шлях до Самості (цілісності).
М. Вебер: розуміюча соціологія, теорія соціальної дії, типи панування
- 4 типи дії: цілераціональна, ціннісно-раціональна, афективна, традиційна.
- 3 типи панування: традиційне, харизматичне, легальне.
- Терміни: розуміюча соціологія (verstehen), соціальна дія, ідеальний тип, бюрократія.
- Вебер — засновник розуміючої соціології, опонент позитивізму Дюркгейма.
Е. Дюркгайм: соціальні норми і цінності, аномія, типи самогубств
- 4 типи самогубства: егоїстичне, альтруїстичне, аномічне, фаталістичне.
- Дві осі: інтеграція (егоїстичне/альтруїстичне) і регуляція (аномічне/фаталістичне).
- Механічна солідарність = традиційне суспільство; органічна = сучасне (поділ праці).
- Аномія = безнормність, ціннісний вакуум.
- Соціальний факт = зовнішній + примусовий.
В. Парето: теорія еліт, циркуляція еліт
- Парето — італійський соціолог, автор теорії еліт.
- Еліта = меншість із найвищими показниками; буває правляча і неправляча.
- Циркуляція еліт — постійна зміна панівних груп, «цвинтар аристократій».
- «Леви» (сила) і «лисиці» (хитрість).
- Залишки (почуття) і деривації (виправдання).
Дж. Морено: соціометрія та психодрама
- Морено = соціометрія + психодрама.
- Соціограма — графік, соціоматриця — таблиця.
- Статуси: зірка, знехтуваний, ізольований, відторгнений.
- Елементи психодрами: протагоніст, режисер, допоміжні «Я», глядачі, сцена.
- Катарсис, інсайт, спонтанність — ключові поняття психодрами.
Неофройдизм: Е. Фромм та Е. Еріксон (епігенетична концепція розвитку)
- Фромм: «Втеча від свободи», соціальний характер, продуктивна орієнтація.
- Еріксон: епігенетична концепція, его-ідентичність, 8 стадій і їхні конфлікти.
- Полюс підліткової стадії: ідентичність / сплутування ролей.
Біхевіоризм: Дж. Уотсон, І. Павлов, Б. Скіннер; необіхевіоризм А. Бандури
- Уотсон — засновник біхевіоризму, схема S → R.
- Павлов — класичне зумовлення, умовний рефлекс.
- Скіннер — оперантне зумовлення, підкріплення й покарання.
- Бандура — соціальне научіння, научіння через спостереження, лялька Бобо, самоефективність.
- Необіхевіоризм: S → O → R (проміжні змінні).
Гуманістична психологія: А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, І. Ялом
- Порядок пʼяти рівнів піраміди Маслоу.
- Три умови терапевта Роджерса: конгруентність, емпатія, безумовне прийняття.
- Франкл = логотерапія, «воля до сенсу», «Людина в пошуках сенсу».
- Ялом = чотири даності: смерть, свобода, ізоляція, безсенсовність.
- Гуманістична психологія — «третя сила».
Ж. Піаже: генетична психологія (стадії когнітивного розвитку)
- Поняття: схема, асиміляція, акомодація, рівновага, егоцентризм, збереження, константність обʼєкта.
- Чотири стадії по порядку з віком: сенсомоторна (0–2), доопераційна (2–7), конкретних операцій (7–11), формальних операцій (11–15).
- Головне досягнення кожної стадії.
Т. Парсонс: структурний функціоналізм, соціалізація, соціальний контроль
- AGIL: Adaptation, Goal attainment, Integration, Latency — і що кожна означає.
- Парсонс = структурний функціоналізм, соціальний порядок, рівновага.
- Соціалізація → інтерналізація цінностей; соціальний контроль → санкції при відхиленні.
- Два механізми підтримання стабільності: соціалізація + соціальний контроль.
Р. Мертон: функціональний аналіз, явні та латентні функції, теорії середнього рівня; А. Шюц: феноменологічна соціологія, життєвий світ
- Мертон: явні (усвідомлені) / латентні (приховані) функції + дисфункції.
- Теорії середнього рівня — між гіпотезами і «великою теорією».
- Шюц: життєвий світ, природна настанова, інтерсуб'єктивність, типізації, запас знань.
- Коріння Шюца: Гуссерль (феноменологія) + Вебер (розуміння).
Різновиди досліджень: теоретичні/емпіричні, фундаментальні/прикладні, розвідувальні/описові/аналітичні, польові/лабораторні
- Критерії: спосіб знань (теоретичне/емпіричне), мета (фундаментальне/прикладне), глибина (розвідувальне/описове/аналітичне), умови (польове/лабораторне).
- Розвідувальне — уточнює; описове — що; аналітичне — чому.
- Польове = природні умови; лабораторне = контрольовані штучні.
Проблема, мета, завдання, об'єкт і предмет наукового дослідження
- Обʼєкт ширший → предмет вужчий (предмет міститься в обʼєкті).
- Мета одна; завдань кілька.
- Ланцюг: проблема → тема → мета → завдання; обʼєкт → предмет → гіпотеза.
- Завдання формулюють дієсловами (проаналізувати, виміряти, порівняти).
Програма дослідження: структура та етапи; концептуалізація й операціоналізація понять
- Два розділи програми: методологічний + процедурний.
- Ланцюг: проблема → об’єкт → предмет → мета → завдання → гіпотези.
- Концептуалізація = уточнення змісту поняття; операціоналізація = перехід до вимірюваних індикаторів.
- Гіпотеза має бути емпірично перевірюваною.
- Незалежна змінна — причина, залежна — наслідок.
Гіпотези дослідження: теоретичні, емпіричні, статистичні
- Три рівні: теоретична → емпірична → статистична.
- H₀ — немає відмінностей; H₁ — є відмінності.
- Перевіряють (відхиляють) саме H₀.
- Ознаки гіпотези: перевірність і фальсифікованість.
Вибірковий метод: генеральна сукупність, вибірка, методи формування вибірки
- Генеральна сукупність = все; вибірка = частина.
- Дві групи методів: ймовірнісні (випадкова, систематична, стратифікована, гніздова) і неймовірнісні (квотна, стихійна, снігова куля).
- Крок систематичної вибірки: k = обсяг генеральної / обсяг вибірки.
- Репрезентативність важливіша за обсяг.
Якість інформації: репрезентативність, валідність (змістовна, критеріальна, конструктна), надійність
- Три критерії якості: репрезентативність, валідність, надійність.
- Три валідності: змістова, критеріальна (поточна + прогностична), конструктна.
- Види надійності: ретестова, паралельних форм, внутрішня узгодженість.
- Правило: надійність — умова валідності, але не навпаки.
Метод спостереження: види, переваги і недоліки, роль спостерігача
- Класифікації за ознаками: позиція (включене/невключене), поінформованість (відкрите/приховане), умови (польове/лабораторне), організація (структуроване/неструктуроване), регулярність (систематичне/випадкове).
- Переваги: природність, безпосередність. Недоліки: субʼєктивність, пасивність, важко повторити.
- Самоспостереження = інтроспекція.
Експеримент: констатувальний, формувальний, природний, лабораторний; внутрішня і зовнішня валідність
- Констатувальний = фіксує стан; формувальний = розвиває/формує.
- Природний = звичні умови; лабораторний = штучні, контрольовані.
- Внутрішня валідність = впевненість у причині; зовнішня = перенесення на реальність.
- Компроміс: контроль ↑ → внутрішня ↑, зовнішня ↓.
Опитування: анкетування (види) та інтерв'ювання (фокус-групове, глибинне, біографічне)
- Два види опитування: анкетування (письмове) та інтерв'ювання (усне).
- Три типи запитань: закриті, відкриті, напівзакриті.
- Три види інтерв'ю з теми: фокус-групове (група), глибинне (детально про одного), біографічне (історія життя).
- Форми інтерв'ю: стандартизоване, напівстандартизоване, вільне.
Анкета: види питань та вимоги до її композиції
- Три частини анкети: вступна → основна → паспортичка.
- Види за формою: закриті (альтернативні/неальтернативні), відкриті, напівзакриті.
- Функції питань: основні, контрольні, фільтри.
- Прямі vs непрямі (проєктивні) питання.
- Принцип «воронки».
Експертні опитування: відбір і підготовка експертів, види експертних процедур
- Відмінність: експертне = якість (компетентність), масове = кількість.
- Критерії відбору: компетентність, досвід, об’єктивність.
- Способи оцінки компетентності: документи, самооцінка, взаємооцінка.
- Дельфі = заочний + анонімний + багатотуровий.
- Мозковий штурм = груповий + без критики на етапі генерації ідей.
Соціометрія як метод: індекси, матриці, соціограми
- Сi = отримані вибори / (N − 1) — статус.
- Ei = зроблені вибори / (N − 1) — експансивність.
- Статус = стовпець матриці; експансивність = рядок.
- Категорії: зірки → ті, кому віддають перевагу → прийняті → знехтувані → ізольовані (0).
- Автор методу — Дж. Морено.
Аналіз документів; контент-аналіз
- Контент-аналіз = якісна інформація → кількісні показники.
- Дві одиниці: аналізу (що шукаємо) і рахунку (чим вимірюємо).
- Класифікація документів: письмові, іконографічні, статистичні, фонетичні; особисті/офіційні; первинні/вторинні.
- Переваги: обʼєктивність, великі масиви, ненавʼязливість.
Вимірювання в дослідженні: види і рівні; шкали (номінальні, порядкові, метричні)
- Чотири рівні по зростанню: номінальний → порядковий → інтервальний → шкала відношень.
- Номінальна = назви; порядкова = порядок без відстані; інтервальна = рівні інтервали, умовний нуль; відношень = абсолютний нуль.
- Метричні = інтервальна + відношень. Неметричні = номінальна + порядкова.
- Дозволене: номінальна — частоти, мода; порядкова — ще й медіана, ранги; метричні — середнє, всі арифметичні дії.
Описова статистика: міри центральної тенденції та варіації; довірчий інтервал
- M = Σx / n; σ = √D; D = Σ(x−x̄)²/n; V = (σ/x̄)·100%.
- Медіана стійка до викидів, середнє — ні.
- Шкали: номінальна → мода; порядкова → + медіана; інтервальна → + середнє.
- 95% — стандартний рівень довіри; ↑n і ↓σ звужують ДІ.
Статистичний зв'язок між змінними: коефіцієнти кореляції; перевірка статистичних гіпотез
- Діапазон r: від −1 до +1; знак = напрям, модуль = сила.
- Пірсон — кількісні/нормальні; Спірмен — рангові/порядкові.
- H0 = «звʼязку немає»; p ≤ α → відхиляємо H0.
- Стандартні α: 0,05 і 0,01.
- Помилка I роду — хибно знайшли звʼязок; II роду — пропустили реальний.
Лінійна регресія: парна та багатовимірна
- Парна: Y = a + b·X. Множинна: Y = a + b₁X₁ + … + bₖXₖ.
- a — значення Y при X=0; b — зміна Y на одиницю X.
- R² ∈ [0;1] — частка поясненої дисперсії.
- Метод оцінки — найменших квадратів (мінімум суми квадратів залишків).
- Регресія ≠ причинність.
Соціалізація: первинна і вторинна; механізми (адаптація, інтеграція); ресоціалізація
- Соціалізація — засвоєння соціального досвіду, триває все життя.
- Первинна = раннє, близьке оточення; вторинна = зріле, формальні інституції.
- Адаптація = пристосування; інтеграція = прийняття цінностей.
- Ресоціалізація = засвоєння нових норм замість старих.
- Агенти: сімʼя, школа, однолітки, ЗМІ, колектив, держава.
Агенти і суб'єкти соціалізації: сім'я, групи однолітків, освіта, традиційні ЗМІ, нові медіа
- Первинна соціалізація = близьке оточення, дитинство; вторинна = формальні інститути, зрілість.
- Сім'я й однолітки — первинні агенти; школа, медіа, армія — вторинні.
- Відмінність ЗМІ: традиційні — односпрямовані, нові — інтерактивні.
- Ресоціалізація — нові норми замість старих.
Девіантна поведінка: позитивна і негативна девіація; рівні; соціальні та психологічні чинники; профілактика
- Девіація = відхилення від норми; буває позитивна і негативна.
- Делінквентна — порушення правових норм (підтип негативної).
- Аномія — безнормʼя, стан руйнування норм.
- Рівні профілактики: первинна (запобігання), вторинна (група ризику), третинна (корекція).
- Санкції: формальні / неформальні, позитивні / негативні.
Форми девіантної поведінки: суїцидальна та залежна поведінка; булінг, мобінг, ейджизм
- Девіантна (ширше) → делінквентна (порушення закону, вужче).
- Булінг — колектив/школа; мобінг — робота; ейджизм — за віком.
- Ознаки булінгу: систематичність + нерівність сил + намір шкодити.
- Залежність: хімічна і нехімічна (поведінкова).
- Етапи суїцидальної поведінки: думки → наміри → спроба.
Соціальні статуси: офіційні/неофіційні, приписані/здобуті; явище маргінальності
- Дві пари класифікацій: приписаний/здобутий (за способом набуття) та офіційний/неофіційний (за закріпленістю).
- Приписаний — від народження, без зусиль; здобутий — завдяки зусиллям.
- Маргінальність = проміжне становище «між» групами.
- Статус — позиція, роль — поведінка.
Соціальні ролі: активні/пасивні, явні/латентні; структура ролі (когнітивна, афективна, конативна складові)
- Статус = позиція, роль = очікувана поведінка.
- Активна/пасивна — за виконанням у даний момент.
- Явна/латентна — за усвідомленістю й відкритістю.
- Три складові: когнітивна (знаю), афективна (відчуваю), конативна (дію).
Стать і гендер: маскулінність, фемінінність, андрогінність; гендерна ідентичність та кризи
- Стать — біологічне, гендер — соціальне.
- Три типи: маскулінність, фемінінність, андрогінність.
- Андрогінність — поєднання рис, пов'язують із С. Бем.
- Гендерна соціалізація — засвоєння ролей через середовище.
- Гендерна ідентичність — внутрішнє відчуття свого гендеру.
Гендерні стереотипи; гендерна рівність і дискримінація; сексизм, фемінізм
- Стать — біологічне, гендер — соціальне.
- Стереотип → соціалізація → роль → (можлива) дискримінація — логічний ланцюг.
- Сексизм буває явний і прихований («доброзичливий»).
- Гендерна рівність = рівні права й можливості, а не однаковість.
- «Скляна стеля» і «гендерний розрив в оплаті» — приклади нерівності.
Діяльність: гра, навчання, праця; провідна діяльність
- Структуру: потреба → мотив → мета → дії → операції → результат.
- Три види діяльності та їхній головний критерій (гра — процес, навчання — зміна суб'єкта, праця — продукт).
- Послідовність провідних діяльностей за віками (список вище).
Професіоналізація: етапи (самовизначення, навчання, адаптація, становлення, реалізація, завершення)
- Послідовність етапів: самовизначення → навчання → адаптація → становлення → реалізація → завершення. Запамʼятай логіку: обрав → навчився → звик → утвердився → досяг майстерності → завершив.
Мотивація і стимулювання праці; ієрархія потреб А. Маслоу в трудовій діяльності
- П'ять рівнів Маслоу по порядку знизу вгору: фізіологічні → безпека → соціальні → повага → самоактуалізація.
- Мотив = внутрішнє; стимул = зовнішнє.
- Три види стимулів: матеріальне грошове, матеріальне негрошове, нематеріальне.
- Правило: задоволена потреба не мотивує.
Професійне вигорання і професійні кризи
- Три компоненти вигорання: емоційне виснаження, деперсоналізація (цинізм), редукція особистих досягнень.
- Вигорання = наслідок ХРОНІЧНОГО професійного стресу.
- Види криз за етапами кар’єри: вибір → адаптація → зростання/рутина → завершення.
- Втома минає після відпочинку — вигорання ні.
Спілкування: комунікативна сторона; комунікатор, реципієнт, канал, комунікативні бар'єри
- Три сторони спілкування: комунікативна, інтерактивна, перцептивна.
- Схема: комунікатор → повідомлення (код) → канал → реципієнт → зворотний зв'язок.
- Види бар'єрів: розуміння, семантичний, фонетичний, стилістичний, логічний, психологічні.
- Коди: вербальний і невербальний.
Спілкування: перцептивна сторона (ідентифікація, соціальна рефлексія, стереотипізація, каузальна атрибуція, атитюд)
- 5 механізмів: ідентифікація, емпатія, соціальна рефлексія, стереотипізація, каузальна атрибуція.
- 3 компоненти атитюду: когнітивний, афективний, поведінковий.
- Види атрибуції: особистісна та ситуативна.
- Фундаментальна помилка атрибуції — її суть.
- Ефекти: ореолу, первинності, новизни, стереотипізації.
Спілкування: інтерактивна сторона (взаємодія)
- Три сторони спілкування: комунікативна, перцептивна, інтерактивна.
- Два типи взаємодії: кооперація і конкуренція.
- Пʼять стратегій у конфлікті: суперництво, пристосування, уникнення, компроміс, співпраця.
- Три его-стани: Батько, Дорослий, Дитина.
Конфлікт: типи (внутрішньоособистісний, міжособистісний, внутрішньогруповий, міжгруповий)
- 4 типи: внутрішньоособистісний, міжособистісний, внутрішньогруповий, міжгруповий — за критерієм «хто учасники».
- 5 стратегій: суперництво, пристосування, уникнення, компроміс, співпраця.
- Стадії: передконфлікт → інцидент → ескалація → завершення → післяконфлікт.
- Функції: конструктивні та деструктивні.
Рольові конфлікти; стилі поведінки в конфлікті (суперництво, уникнення, компроміс, співпраця, пристосування)
- 5 стилів Томаса–Кілмена та дві осі (напористість + кооперація).
- Положення кожного стилю: суперництво (+/−), пристосування (−/+), уникнення (−/−), співпраця (+/+), компроміс (середнє).
- Три типи рольового конфлікту: між-, внутрішньо-, особистісно-рольовий.
Запобігання та розв'язання конфліктів
- П'ять стратегій: суперництво, пристосування, уникнення, компроміс, співпраця.
- Співпраця = win-win, найконструктивніша.
- Стадії: передконфлікт → інцидент → ескалація → кульмінація → розв'язання → постконфлікт.
- Структура: учасники, об'єкт, предмет, інцидент, позиції/інтереси.
- Медіація — участь нейтральної третьої сторони.
Організація і формальна група: структура, функції, управління
- Функції управління: планування, організація, мотивація, контроль.
- Три стилі керівництва: авторитарний, демократичний, ліберальний.
- Ознаки організації: мета, ієрархія, розподіл праці, правила, сталість.
- Відмінність: керівник призначений — лідер висунутий групою.
Лідерство і керівництво: типологія лідерства; стилі керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний)
- Три стилі: авторитарний, демократичний, ліберальний (автор — К. Левін).
- Керівництво = формальне/посада; лідерство = неформальне/авторитет.
- Два типи лідерів за роллю: діловий (інструментальний) і емоційний (експресивний).
Корпоративна культура організації
- Три рівні за Шейном: артефакти → проголошені цінності → базові уявлення.
- Чотири типи: влади, рольова, завдання, особистості.
- Функції: інтеграційна, регулятивна, мотиваційна, адаптивна, іміджева.
- Різниця: сильна/слабка культура; субкультура/контркультура.
Сім'я: функції (репродуктивна, виховна, економічна, комунікативна, дозвіллєва, психологічного захисту)
- Перелік функцій: репродуктивна, виховна, економічна, комунікативна, дозвіллєва, психологічного захисту.
- Ключове слово-підказку до кожної: діти — репродуктивна; норми/цінності дітям — виховна; бюджет/побут — економічна; спілкування — комунікативна; відпочинок — дозвіллєва; підтримка/безпека — захисту.
- Сім'я = і мала група, і соціальний інститут.
Види сім'ї (нуклеарна/розширена, патріархальна/егалітарна, моногамна/полігамна); шлюб і стосунки
- Нуклеарна = батьки + діти; розширена = кілька поколінь.
- Патріархальна (чоловік) / матріархальна (жінка) / егалітарна (рівність).
- Моногамія = один + одна; полігінія = багато дружин; поліандрія = багато чоловіків.
- Шлюб ≠ сім'я (шлюб — союз, сім'я — спільнота).
- П'ять функцій сім'ї.
Сімейні кризи та актуальні проблеми сучасної сім'ї
- Функції сім'ї (мінімум 5).
- Етапи сімейного циклу по порядку.
- Різниця: нормативна криза ↔ ненормативна криза.
- Типи сімей (нуклеарна/розширена, повна/неповна, партнерська).
Соціальна група: поняття, ознаки; класифікація (великі, середні, малі групи)
- Ознаки групи: спільна мета, взаємодія, відчуття «ми», норми, ролі/статуси.
- Поділ за розміром: мала (особисті контакти) → середня → велика (опосередковані звʼязки).
- Пари критеріїв: первинна/вторинна, формальна/неформальна, референтна група.
Великі соціальні групи: класові, демографічні, професійні, територіальні
- Чотири типи великих груп і їх ознаки: класові — власність/виробництво; демографічні — стать і вік; професійні — фах і діяльність; територіальні — місце проживання.
- Відмінність великої групи від малої: численність + опосередковані контакти проти прямого спілкування.
- Людина належить одночасно до кількох груп.
Натовп як стихійна група: типологія натовпу
- Види натовпу: випадковий, конвенційний, експресивний (та екстатичний), діючий.
- Підвиди діючого: агресивний, панічний, стяжальний, повстанський.
- Механізми: зараження, навіювання, наслідування.
- Ознаки натовпу: численність, контактність, емоційність, анонімність, неорганізованість.
Етнічні групи: форми етносів та етнічні процеси
- Послідовність форм: рід → племʼя → народність → нація.
- Головна ознака етносу — етнічна самосвідомість.
- Обʼєднавчі процеси: асиміляція, консолідація, інтеграція.
- Роздільний процес: диференціація (поділ).
- Діаспора — поза батьківщиною; меншина — серед іншого етносу.
Етнічна ідентичність та етнічна свідомість
- Три складники етнічної ідентичності: когнітивний, емоційний, поведінковий.
- Основа етнічної свідомості — опозиція «МИ — ВОНИ».
- Різниця: етнос (культура) → нація (культура + держава).
- Етноцентризм vs толерантність.
Малі групи: первинні/вторинні, формальні/неформальні, референтні/членства, квазігрупи
- Три пари критеріїв: первинна/вторинна (звʼязки), формальна/неформальна (структура), референтна/членства (орієнтація/належність).
- Квазігрупи: натовп, аудиторія, публіка, соціальні кола — без сталої структури.
- Первинна група = місце первинної соціалізації.
- Референтна = еталон, орієнтир (може не збігатися з членством).
Структура і динамічні процеси малої групи; соціально-психологічний клімат
- Ознаки малої групи: спільна мета, безпосередній контакт, норми, відчуття «ми».
- Пари понять: формальна/неформальна, первинна/вторинна, лідер/керівник, референтна група.
- Елементи структури: статусна, рольова, комунікативна, емоційна.
- Поняття: групова динаміка, згуртованість, конформізм, соціально-психологічний клімат (сприятливий/несприятливий).
Конформізм і конформність; згуртованість групи
- Конформність = підлаштування під тиск групи.
- Два типи: зовнішня (назовні) і внутрішня (справжня).
- Два механізми: нормативний (прийняття) та інформаційний (правота).
- Союзник, анонімність, упевненість — знижують конформність.
- Згуртованість — тяжіння членів до групи; підвищує конформність.
Свідомість: суспільна, масова, групова, індивідуальна
- Чотири види за носієм: індивідуальна → групова → масова → суспільна.
- Форми суспільної свідомості: політична, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова, філософська.
- Два рівні: буденна і теоретична.
- Свідомість — тільки в людини; ознаки: усвідомлення, цілепокладання, мова, самосвідомість.
Механізми впливу на масову свідомість: наслідування, навіювання, переконання, зараження, чутки, мода
- Навіювання — без критики, через авторитет/емоції; переконання — через аргументи й логіку.
- Зараження — передача ЕМОЦІЇ; наслідування — копіювання ПОВЕДІНКИ.
- Умови появи чуток: дефіцит інформації + тривога.
- У натовпі: анонімність, зниження критичності, зростання навіюваності.
Соціальний інститут: поняття, функції, ознаки; види (економічні, політичні, релігійні, культури, соціалізації)
- Пʼять видів: економічні, політичні, релігійні, культури, соціалізації.
- Функції: явні / латентні; регуляція, соціалізація, інтеграція, трансляція досвіду.
- Ознаки: норми, ролі/статуси, установи, символи, стійкість.
- Терміни: дисфункція, явна/латентна функція.
Соціальна стратифікація: критерії; види нерівності (економічна, політична, правова, культурна, цифрова)
- Три критерії Вебера: дохід, влада, престиж.
- Чотири історичні системи: рабство → касти → стани → класи.
- Пʼять видів нерівності: економічна, політична, правова, культурна, цифрова.
- Мобільність: вертикальна/горизонтальна; статус: приписаний/досягнутий.
Соціальна мобільність: вертикальна/горизонтальна; механізми та чинники
- Горизонтальна = без зміни статусу; вертикальна = зі зміною (висхідна/низхідна).
- Міжпоколінна = з батьками; внутрішньопоколінна = в межах життя.
- Соціальні ліфти: освіта, армія, церква, шлюб, власність, політика.
- Відкрите суспільство — висока мобільність; закрите — обмежена.
- Маргінальність — проміжний стан при переміщенні.
Міграція як просторова мобільність
- Еміграція = виїзд, імміграція = вʼїзд.
- Сальдо міграції = іммігранти − емігранти.
- Види за тривалістю: постійна, тимчасова, сезонна, маятникова.
- Фактори: «виштовхування» (push) і «притягування» (pull).
- Біженець (за кордон) ≠ ВПО (у межах країни).