Шпаргалка: Економіка та міжнародна економіка

431 пунктів із 91 тем — усе, що варто знати напамʼять.

Відкриється вікно друку — там можна одразу зберегти у PDF. Шапка сайту й кнопки на аркуш не потраплять.

Предмет і функції економічної науки; рівні економічного аналізу (макро-, мікро-, мезо-, мегаекономіка)

Три питання економіки: що, як, для кого.
Чотири рівні: мікро (субʼєкт), макро (країна), мезо (галузь/регіон), мега (світ).
Функції: пізнавальна, практична, методологічна, прогностична, виховна.
Позитивна = як є; нормативна = як має бути.
Ресурси обмежені — потреби безмежні.

Обмеженість ресурсів і проблема вибору; межа виробничих можливостей; альтернативна вартість; економічна ефективність

Альтернативна вартість = обсяг втраченого блага / обсяг отриманого блага.
МВМ увігнута → закон зростання альтернативних витрат.
На кривій — ефективно; під кривою — неефективно; за кривою — недосяжно.
Зсув МВМ праворуч = зростання; чотири фактори виробництва; три питання економіки.

Загальнонаукові методи економічного аналізу; граничний аналіз; номінальні і реальні змінні; нормативна і позитивна економіка

Реальне = номінальне ÷ індекс цін × 100.
Оптимум: MR = MC.
Позитивна — «як є» (факт, перевірне); нормативна — «як має бути» (оцінка).
Пари методів: аналіз–синтез, індукція–дедукція.
Гранична величина — приріст на ОДНУ додаткову одиницю.

Попит і закон попиту; зміни попиту та величини попиту; нецінові визначники попиту

Закон попиту: ціна ↑ → величина попиту ↓ (обернений зв’язок).
Рух уздовж кривої ← тільки ціна товару. Зсув кривої ← нецінові чинники.
П’ять неціновіх визначників: доходи, ціни пов’язаних товарів, смаки, кількість покупців, очікування.
Субститути: ↑ціна одного → ↑попит на інший. Комплементи: ↑ціна одного → ↓попит на інший.
Нормальний товар: дохід↑ → попит↑. Нижчий: дохід↑ → попит↓.

Види еластичності попиту; цінова еластичність і загальний виторг; інтерпретація коефіцієнтів еластичності

Ed = (ΔQ/Q_сер)/(ΔP/P_сер); TR = P × Q.
|Ed| > 1 еластичний, < 1 нееластичний, = 1 одиничний.
Еластичний → ціна і виторг рухаються протилежно; нееластичний → в один бік.
Ei < 0 нижче благо, 0<Ei<1 необхідність, Ei>1 розкіш.
Exy > 0 замінники, Exy < 0 доповнювачі.

Пропозиція і закон пропозиції; зміни пропозиції; нецінові визначники; цінова еластичність пропозиції

Закон пропозиції: ціна ↑ → Qs ↑ (прямий зв’язок).
Es = (% зміни Qs) / (% зміни P).
Критерії: >1 еластична, <1 нееластична, =1 одинична, =0 і →∞ крайні випадки.
6 нецінових визначників (ресурси, технологія, податки/субсидії, ціни інших товарів, очікування, кількість продавців).
Час: довгий період → пропозиція еластичніша.

Ринкова рівновага; рівноважна ціна та кількість; надлишок виробника і споживача

Умова рівноваги: Qd = Qs.
CS = ½ · Qe · (Pmax попиту − Pe); PS = ½ · Qe · (Pe − Pmin пропозиції).
Площа трикутника = ½ · основа · висота.
Ціна вище рівноваги → надлишок; нижче → дефіцит.
У рівновазі сума CS + PS максимальна.

Вплив держави на ринкову рівновагу; максимальні і мінімальні ціни; непрямі податки, дотації, субсидії; чисті втрати суспільства

Стеля < P* → дефіцит; підлога > P* → надлишок.
Податок зсуває S вгору на T; субсидія — вниз.
Надходження/витрати бюджету = T × Qновий.
DWL = ½ × T × (Q* − Qновий) для лінійних кривих.
Менш еластична сторона несе більший тягар податку.

Корисність та проблема її виміру; сукупна і гранична корисність; закон спадної граничної корисності

MU = ΔTU / ΔQ
TU максимальна, коли MU = 0
Закон спадної граничної корисності: кожна наступна одиниця дає менше задоволення
Правило рівноваги споживача: MUₐ/Pₐ = MU_b/P_b
Два підходи: кардиналістський (кількісний, ютилі) та ординалістський (порядковий)

Раціональний вибір споживача; рівновага споживача при споживанні набору благ

MU = ΔTU / ΔQ
Закон спадної граничної корисності
Правило рівноваги: MU₁/P₁ = MU₂/P₂ = … = MUn/Pn
Бюджет: ΣPᵢ·Qᵢ = I
TU max ⟺ MU = 0 (для одного блага без обмеження доходу)

Криві байдужості та їх властивості; гранична норма заміщення благ; карта кривих байдужості

MRS = −ΔY/ΔX (за модулем) = нахил кривої.
4 властивості кривих: спадні, не перетинаються, опуклі до початку, вищі = корисніші.
Закон спадної MRS → опуклість кривої.
Карта = набір кривих для одного споживача.

Бюджетне обмеження; рівновага споживача (ординалістський підхід); криві «дохід-споживання» та «ціна-споживання»

PₓX + PᵧY = I — рівняння бюджетної лінії.
Нахил лінії = −Pₓ/Pᵧ; перетини з осями = I/Pₓ та I/Pᵧ.
Умова рівноваги: MRS = Pₓ/Pᵧ.
Властивості кривих байдужості (спадні, опуклі, не перетинаються).
Дохід → паралельний зсув; ціна → поворот лінії.

Виробнича функція з одним змінним фактором; закон спадної граничної продуктивності; сукупний, середній, граничний продукт; стадії виробництва

AP = TP/L; MP = ΔTP/ΔL.
MP > AP → AP зростає; MP = AP → AP максимум; MP < AP → AP спадає.
MP = 0 → TP максимальний; MP < 0 → TP спадає.
Межі стадій: I — до max AP; II — до max TP; III — після max TP.
Закон діє в короткостроковому періоді при незмінності інших факторів.

Виробнича функція з двома факторами; ізокванта та ізокоста; правило рівноваги виробника

Q = f(L, K) — виробнича функція.
C = w·L + r·K — ізокоста; нахил −w/r.
MRTS = MPL/MPK = w/r — умова рівноваги.
MPL/w = MPK/r — правило найменших витрат.
Ізокванта = однаковий випуск; ізокоста = однакові витрати.

Економічний і бухгалтерський підходи до витрат; явні і неявні витрати; економічний, бухгалтерський, нормальний прибуток

Економічні витрати = явні + неявні.
Бухгалтерський прибуток = виручка − явні.
Економічний прибуток = виручка − явні − неявні = бухгалтерський − неявні.
Нормальний прибуток входить у неявні витрати.
Економічний прибуток = 0 означає отримання нормального прибутку.

Постійні, змінні, сукупні витрати; середні і граничні витрати у коротко- і довгостроковому періодах; ефекти масштабу

TC = FC + VC
ATC = AFC + AVC = TC / Q
MC = ΔTC / ΔQ
MC перетинає AVC і ATC у точках їх мінімуму
У довгостроковому періоді постійних витрат немає
Три ефекти масштабу: позитивний / постійний / негативний

Сутність та види ринкових структур

Чотири типи за спаданням конкуренції: досконала конкуренція → монополістична конкуренція → олігополія → монополія.
Price-taker = досконала конкуренція; price-maker = монополія.
Ознаки для класифікації: кількість продавців, тип продукту, бар'єри, контроль ціни, інформація.
Монополія — один продавець; монопсонія — один покупець.

Досконала конкуренція: ознаки, умови функціонування, ефективність, рівновага фірми у коротко- і довгостроковому періодах

P = MR = AR для досконалої конкуренції.
Умова максимуму прибутку: MR = MC, тобто P = MC.
Беззбитковість: P = min ATC. Закриття: P = min AVC.
Довгострокова рівновага: P = MC = min ATC, економічний прибуток = 0.
Крива пропозиції = MC вище min AVC.

Чиста монополія: ознаки, види, суспільні втрати, рівновага монополіста; порівняння конкурентного і монопольного ринків

Умова рівноваги монополіста: MR = MC, а ціна — з кривої попиту.
У монополії P > MR; у конкуренції P = MR.
Монополія: вища ціна, менший обсяг, мертвий тягар.
Ознаки: один продавець, унікальний товар, бар’єри входу, price maker.
Види: природна, штучна, державна, закрита, відкрита.

Монополістична конкуренція та олігополія: ознаки, нецінова конкуренція, види олігополій, економічні наслідки

Чотири структури та їх ознаки (кількість фірм, продукт, бар'єри, контроль ціни).
Монополістична конкуренція = багато фірм + диференціація + вільний вхід.
Олігополія = кілька фірм + взаємозалежність + високі бар'єри.
Види олігополії: чиста/диференційована, кооперативна/некооперативна.
Нецінова конкуренція = реклама, якість, бренд, сервіс, дизайн.

Показники системи національних рахунків (ВВП, ВНП, ЧВП, НД); три методи обчислення ВВП

ВВП = C + I + G + Xn, де Xn = експорт − імпорт.
ВНП = ВВП + ЧФД.
ЧВП = ВВП − амортизація.
НД = ЧВП − непрямі податки (+ субсидії).
Дефлятор = (номінальний / реальний) × 100%.
Три методи: за видатками, за доходами, виробничий.

Індекси цін; індекс споживчих цін; номінальний і реальний ВВП; дефлятор ВВП; інфлювання і дефлювання

ІСЦ = (кошик у поточних цінах / кошик у базових цінах) × 100%
Дефлятор ВВП = (номінальний ВВП / реальний ВВП) × 100%
Реальний ВВП = (номінальний ВВП / дефлятор) × 100%
Темп інфляції = ((Ітек – Іпопер) / Іпопер) × 100%
ІСЦ — Ласпейрес (ваги базові), дефлятор — Пааше (ваги поточні)
Дефлювання — ділення; інфлювання — множення на індекс.

Кейнсіанські функції споживання і заощадження; гранична та середня схильність; чинники споживання і заощадження

C = C₀ + MPC·Yd; S = −C₀ + MPS·Yd.
MPC = ΔC/ΔYd; MPS = ΔS/ΔYd; MPC + MPS = 1.
APC = C/Yd; APS = S/Yd; APC + APS = 1.
Yd = C + S.
Головний закон: споживання росте повільніше за дохід.

Види інвестицій; автономні і похідні інвестиції; мультиплікатор інвестицій

Чисті інвестиції = валові − амортизація.
k = ΔY / ΔI = 1 / (1 − MPC) = 1 / MPS.
MPC + MPS = 1.
Автономні — не залежать від доходу; похідні — залежать.
ΔY = k × ΔI.

Сукупні видатки; рівноважний ВВП; кейнсіанський хрест; мультиплікатор видатків і податків; інфляційний і рецесійний розриви

MPC + MPS = 1.
Mе = 1/(1 − MPC) = 1/MPS.
Mt = −MPC/MPS.
Умова рівноваги: AE = Y (точка на лінії 45°).
ΔY = Mе·ΔG; ΔY = Mt·ΔT.
Розрив = відхилення ВВП / мультиплікатор.

Сукупний попит: суть, структура, цінові та нецінові чинники; крива сукупного попиту та її переміщення

Формула: AD = C + I + G + Xn; Xn = експорт − імпорт.
Три цінові чинники (ефекти): багатства, процентної ставки, чистого експорту.
Нецінові чинники → ЗСУВ кривої; ціновий чинник → рух ПО кривій.
Праворуч = AD зростає, ліворуч = AD падає.

Сукупна пропозиція: суть, чинники, крива у коротко- і довгостроковому періодах

SRAS — висхідна (ціни «липкі»); LRAS — вертикальна на рівні потенційного ВВП.
Осі графіка: P (рівень цін) і Y (реальний ВВП).
Нецінові чинники: ціни на ресурси, продуктивність/технології, податки й субсидії, кількість ресурсів, очікування.
Дорожчі ресурси/вищі податки → AS вліво; кращі технології/дешевші ресурси → AS вправо.

Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції у коротко- і довгостроковому періодах

AD = C + I + G + Xn.
AD — спадна; SRAS — зростаюча; LRAS — вертикальна (потенційний ВВП).
Три ефекти спадності AD: багатства, ставки, чистого експорту.
Коротко — рухаємось по SRAS; довго — повертаємось на LRAS.

Діловий цикл та його фази; причини економічних коливань; малі, середні та довгі цикли

Фази: пік → спад → дно → піднесення.
Кітчин — 3–4 роки (запаси); Жюгляр — 7–11 років (обладнання); Кондратьєв — 45–60 років (технології).
Рецесія — падіння ВВП два квартали поспіль.
Проциклічні: ВВП, інвестиції, прибутки. Контрциклічний: безробіття.

Інфляція: суть, причини, види та соціально-економічні наслідки; рівень і темп інфляції

Формула темпу: ((Індекс₁ − Індекс₀)/Індекс₀) × 100%.
Межі видів: помірна до ~10%, галопуюча — десятки/сотні %, гіперінфляція — надвисока.
Дві причини: попит (надлишок грошей) і пропозиція (зростання витрат).
Хто виграє/програє: позичальники — виграють, кредитори й фіксовані доходи — програють.

Антиінфляційна політика: суть та види (активна, пасивна)

Активна = усунення причин; пасивна (адаптаційна) = пристосування (індексація).
Монетарні методи стримування: ↑облікова ставка, ↑норма резервів, продаж держцінних паперів, ↓грошова маса.
Фіскальні методи стримування: ↓держвидатки, ↑податки.
Проти інфляції витрат — стимулювання пропозиції, не стиск попиту.
Крива Філіпса: інфляція ↔ безробіття обернено повʼязані.

Безробіття та його види (структурне, фрикційне, циклічне); природна норма та рівень безробіття

Робоча сила = зайняті + безробітні.
Рівень безробіття = безробітні / робоча сила × 100%.
Природна норма = фрикційне + структурне.
Циклічне = фактичний рівень − природний рівень.
Повна зайнятість = нульове циклічне безробіття.

Грошовий ринок та його агрегати

Склад агрегатів: M0 → +поточні рахунки = M1 → +строкові = M2 → +інші активи = M3.
Функції грошей (5 штук).
Формула обміну: M · V = P · Q.
Що пропозицію грошей регулює центральний банк.

Попит на гроші і пропозиція грошей; простий депозитний мультиплікатор; рівновага на грошовому ринку

m = 1/r (r — у вигляді частки).
ΔM = ΔD × (1/r).
Трансакційний попит ↑ при зростанні доходу/цін; спекулятивний попит ↓ при зростанні ставки.
Пропозиція грошей ↑ → ставка ↓; пропозиція ↓ → ставка ↑.
Порядок агрегатів за ліквідністю: M0 ⊂ M1 ⊂ M2 ⊂ M3.
Рівновага: попит на гроші = пропозиція грошей.

Монетарна політика: суть, цілі та види (політика «дорогих» і «дешевих» грошей)

Три інструменти: операції на відкритому ринку, облікова ставка, норма обов'язкових резервів.
«Дешеві» гроші = спад/безробіття = знизити ставку й резерви, купити папери.
«Дорогі» гроші = інфляція = підвищити ставку й резерви, продати папери.
Суб'єкт — центробанк (НБУ); головна мета — цінова стабільність.
Ланцюг впливу: грошова маса → ставка → інвестиції → попит → ВВП і ціни.

Фіскальна політика: суть, види (дискреційна та недискреційна); крива Лаффера

Інструменти: державні видатки G і податки T.
Стимулювальна: G↑, T↓ (спад). Стримувальна: G↓, T↑ (інфляція).
Дискреційна = свідомі рішення; недискреційна = автоматичні стабілізатори (прогресивний податок, допомога по безробіттю).
Крива Лаффера: і при 0%, і при 100% надходження = 0; є оптимальна ставка з максимумом.

Економічне зростання: суть, типи (екстенсивний, інтенсивний); фактори економічного зростання

Темп приросту = ((ВВП₁ − ВВП₀) / ВВП₀) × 100%.
Екстенсивний = КІЛЬКІСТЬ ресурсів; інтенсивний = ЯКІСТЬ та ефективність.
НТП — основа інтенсивного зростання.
Зростання = зсув кривої виробничих можливостей управо.
Враховуємо РЕАЛЬНИЙ ВВП, не номінальний.

Людські ресурси та людський розвиток; сталий людський розвиток; складові індексу людського розвитку

Три складові ІЛР: здоров'я (тривалість життя), освіта (тривалість навчання), рівень життя (ВНД на особу).
ІЛР вимірюється від 0 до 1, запроваджений ООН (ПРООН).
Сталий розвиток = потреби теперішнього покоління без шкоди майбутнім; три виміри: економічний, соціальний, екологічний.
Робоча сила = зайняті + безробітні.

Об'єкти та суб'єкти соціальної політики; види та інструменти соціальної політики

Субʼєкт = хто діє; обʼєкт = на кого спрямовано.
Страхування — внески; забезпечення — бюджет.
Інструменти: трансферти, мінімальна зарплата, прожитковий мінімум, прогресивні податки, соціальні послуги, індексація.
Трансферти — безоплатні виплати держави.

Державні соціальні стандарти (прожитковий мінімум, мінімальна зарплата, мінімальна пенсія)

Прожитковий мінімум — базовий стандарт, від нього рахують решту.
Три групи прожиткового мінімуму: діти, працездатні, непрацездатні (пенсіонери).
Мінімальна зарплата: місячна і погодинна; платити менше заборонено.
Індексація = захист доходів від інфляції.
Конкретні суми не завчай — вони щороку змінюються.

Підприємство як суб'єкт господарювання: сутність та напрями діяльності (маркетингова, управлінська, виробнича, інноваційна тощо)

Визначення підприємства та його головні ознаки.
Класифікації: за власністю, розміром, метою.
Перелік напрямів діяльності та коротка суть кожного (виробнича, маркетингова, управлінська, фінансова, інноваційна).

Види підприємств (за метою, формою власності, належністю капіталу, масштабом) та їх об'єднання (концерн, картель, трест, холдинг тощо)

Картель — ціни/квоти, одна галузь, повна самостійність.
Синдикат — спільний збут.
Трест — повне злиття, втрата самостійності.
Концерн — різні галузі, фінансовий центр.
Холдинг — контрольні пакети акцій.
Консорціум — тимчасовий, під проєкт.
Чотири ознаки класифікації: мета, форма власності, належність капіталу, масштаб.

Середовище господарювання підприємства: внутрішнє, проміжне (мезо) та зовнішнє (макро)

Три рівні: внутрішнє (контролюється) — мезо (частковий вплив) — макро (лише адаптація).
Склад мезо: споживачі, постачальники, конкуренти, посередники, фінустанови, контактні аудиторії.
PEST: Political, Economic, Social, Technological.

Функції (планування, організація, мотивація, контроль) та методи управління підприємством

Чотири функції: планування → організація → мотивація → контроль.
Три групи методів: економічні, адміністративні, соціально-психологічні.
Мотивація = матеріальна + нематеріальна.
Управлінський цикл замкнений: контроль дає основу для нового плану.

Типи організаційних структур управління (лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, матрична, дивізіональна)

Лінійна — один керівник, єдиноначальність.
Функціональна — за функціями, кілька керівників.
Лінійно-функціональна — лінійні командують, функціональні радять.
Дивізіональна — автономні підрозділи за продуктом/регіоном/клієнтом.
Матрична — подвійне підпорядкування (функція + проєкт).

Виробнича структура та соціальна інфраструктура підприємства

Ланцюг: робоче місце → дільниця → цех → підприємство.
Чотири групи цехів: основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні.
Три типи структури: технологічна, предметна, змішана.
Соціальна інфраструктура обслуговує людей, виробнича — процес виробництва.

Техніко-технологічна база та суспільні форми організації виробництва (концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування, диверсифікація)

5 форм: концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування, диверсифікація — і суть кожної одним словом.
Види спеціалізації: предметна, подетальна, технологічна.
Звʼязка: спеціалізація → кооперування.
Комбінування = усередині підприємства; кооперування = між підприємствами.
Диверсифікація = зниження ризиків через розширення.

Планування діяльності підприємства: стратегічне, тактичне і оперативне (сутність та часові межі)

Стратегічне — понад 3–5 років, вище керівництво, місія та напрями.
Тактичне — 1–3 роки, керівники підрозділів, ресурси й бюджети.
Оперативне — рік/квартал/місяць/зміна, лінійні менеджери, конкретні завдання.
Правило: що коротший горизонт — то вища деталізація.

Бізнес-план: визначення та його розділи (резюме, маркетинг-план, виробничий, організаційний, фінансовий план, оцінка ризиків)

Розділи бізнес-плану: резюме → маркетинг-план → виробничий → організаційний → фінансовий → оцінка ризиків.
Резюме пишеться останнім, розміщується першим.
Призначення фінансового плану: окупність, прибуток, точка беззбитковості.
Мета бізнес-плану: обґрунтування і залучення коштів.

Економіко-математична модель та моделювання; класифікація моделей; адекватність; модель «чорної скриньки»; етапи побудови

Пари класифікації: статична/динамічна, детермінована/стохастична, макро/мікро, описова/оптимізаційна.
Адекватність = збіг результатів моделі з реальністю.
«Чорна скринька» = тільки вхід і вихід, без внутрішньої будови.
Послідовність етапів: мета → інформація → формалізація → розвʼязання → перевірка → застосування.

Статистична залежність між змінними; кореляційний зв'язок; критерії статистичної значущості лінійного зв'язку

−1 ≤ r ≤ +1; знак = напрям, модуль = сила.
R² = r² — частка поясненої варіації.
Формула r через суми добутків відхилень.
Кореляція не дорівнює причинності.
Значущість зростає з n і |r|; порівняння з критичним значенням при α = 0,05.

Основний капітал: сутність, структура, знос, амортизація, фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність

Фондовіддача = Продукція / Фонди.
Фондомісткість = Фонди / Продукція (обернена до фондовіддачі).
Фондоозброєність = Фонди / Працівники.
Амортизація (прямолінійна) = Вартість / Строк служби; норма = 1/строк.
Знос: фізичний (експлуатація) і моральний (прогрес).

Оборотний капітал: сутність, структура, коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту

Коб = РП / Соб
Тоб = Д / Коб = (Соб × Д) / РП
Кз = Соб / РП = 1/Коб
Д: рік = 360, квартал = 90, місяць = 30
Склад: виробничі фонди (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) + фонди обігу (готова продукція, дебіторка, гроші).

Нематеріальні ресурси та нематеріальні активи: сутність, види, амортизація

Актив = ресурс + права + грошова оцінка.
А = Первісна вартість / Строк використання (прямолінійний метод).
Залишкова вартість = Первісна − Накопичена амортизація.
Патент → винахід, корисна модель, промисловий зразок. Свідоцтво → товарний знак.
Гудвіл — ділова репутація; ноу-хау — незапатентовані знання.

Інновації: сутність, різновиди та інноваційний процес

Відмінність: новація = ідея, інновація = впроваджена новація з ефектом.
Види за об'єктом: продуктові, процесні, організаційні, маркетингові.
Види за новизною: базисні, поліпшувальні, псевдоінновації.
Етапи процесу: дослідження → ДКР → впровадження → комерціалізація → дифузія.

Собівартість продукції та кошторис витрат (матеріальні, оплата праці, соцвідрахування, амортизація, інші)

П'ять елементів: матеріальні, оплата праці, соцвідрахування, амортизація, інші.
Амортизація (лінійна) = (Первісна − Ліквідаційна) / Строк служби.
Собівартість одиниці = Загальні витрати / Обсяг.
ЄСВ рахується від фонду оплати праці.
Ланцюг: цехова → виробнича → повна собівартість.

Ціна на продукцію: сутність, функції та різновиди (договірні, вільні, регульовані, роздрібні, оптові)

5 функцій ціни: обліково-вимірювальна, стимулююча, розподільча, балансуюча, орієнтуюча.
Поділ: за встановленням — вільні, договірні, регульовані; за рухом товару — оптові, роздрібні.
Ланцюг: собівартість → + прибуток = оптова ціна → + податки + націнки = роздрібна ціна.
Роздрібна > оптова.

Дохід та прибуток підприємства (валовий та чистий)

Дохід (виручка): TR = P × Q.
Валовий прибуток = Виручка − Собівартість.
Чистий прибуток = Прибуток до оподаткування − Податок.
Прибуток = Дохід − Витрати; якщо відʼємний — збиток.
Рентабельність = (Прибуток ÷ Витрати) × 100%.
Постійні витрати не залежать від обсягу, змінні — залежать.

Ефект та ефективність діяльності підприємства: сутність та відмінності

Ефект — результат (абсолют); ефективність — результат/витрати (відносне).
Ефективність = Ефект / Витрати.
Рентабельність = (Прибуток / Витрати) × 100%.
Продуктивність праці = Обсяг / Кількість працівників.
Фондовіддача = Обсяг / Вартість основних фондів.
Три шляхи зростання ефективності: ↑результат, ↓витрати, обидва разом.

Персонал підприємства, категорії персоналу; мотивація персоналу (економічні і неекономічні методи)

Категорії персоналу: робітники, керівники, спеціалісти, технічні службовці.
Робітники = основні + допоміжні.
Економічні методи = гроші (зарплата, премії, доплати, участь у прибутку).
Неекономічні методи = організаційні + соціально-психологічні.
Продуктивність праці = обсяг продукції / кількість працівників (або часу).

Заробітна плата як соціально-економічна категорія; номінальна і реальна зарплата; форми оплати праці

Реальна ЗП = Номінальна ЗП / Рівень цін.
Індекс реальної ЗП = Індекс номінальної ЗП / Індекс цін.
Дві форми: погодинна (час) і відрядна (обсяг).
Системи відрядної: пряма, преміальна, прогресивна, акордна.
Функції зарплати: відтворювальна, стимулююча, регулююча, соціальна.

Соціально-трудові відносини на підприємстві: сутність, суб'єкти (держава, роботодавці, наймані працівники)

Три субʼєкти: наймані працівники — роботодавці — держава.
Інтерес кожного субʼєкта (оплата / прибуток / правила і захист).
Соціальне партнерство = трипартизм.
Колективний договір — рівень підприємства.
Предмет: оплата, умови праці, зайнятість, охорона праці.

Міжнародна економічна система: сутність та елементи; міжнародний поділ праці

Абсолютна перевага — Сміт; порівняльна перевага — Рікардо.
Форми МЕВ: торгівля, рух капіталу, міграція праці, валютні відносини, обмін технологіями, інтеграція.
МПП = спеціалізація + кооперування.
Порівняльна перевага рахується через альтернативні (відносні) витрати.

Міжнародні економічні відносини: суб'єкти, об'єкти та структурні рівні (підприємства, міждержавний, регіональний, світовий)

Субʼєкти: підприємства/ТНК, держави, міжнародні організації, інтеграційні обʼєднання.
Обʼєкти: товари, послуги, капітал, робоча сила, технології, валюта.
Чотири рівні: підприємств (мікро) → міждержавний → регіональний → світовий.
Форми: торгівля, рух капіталу, міграція, валютно-фінансові, науково-технічні.

Форми міжнародних економічних відносин (торгівля товарами і послугами, рух капіталу, міграція, НТ співробітництво, валютно-фінансові відносини, інтеграція)

6 форм МЕВ: торгівля товарами і послугами, рух капіталу, міграція, НТ співробітництво, валютно-фінансові відносини, інтеграція.
Торговий баланс = експорт − імпорт.
Види інвестицій: прямі (контроль), портфельні (без контролю), позичкові (кредити).
Сходи інтеграції: зона вільної торгівлі → митний союз → спільний ринок → економічний союз.
Еміграція = виїзд, імміграція = вʼїзд.

Теорії міжнародної торгівлі (докласичні, класичні, неокласичні та альтернативні)

Меркантилізм — золото, активний баланс, нульова сума.
Сміт — абсолютні переваги.
Рікардо — порівняльні (відносні) переваги.
Гекшер–Олін — надлишкові фактори виробництва.
Леонтьєв — парадокс.
Вернон — життєвий цикл продукту; Портер — конкурентні переваги (ромб).

Форми міжнародної торгівлі: традиційна, компенсаційна, за кооперацією; режим найбільшого сприяння, преференційна, дискримінаційна

3 форми: традиційна (за гроші), компенсаційна (зустрічні товари, бартер), за кооперацією (спільне виробництво).
3 режими: найбільшого сприяння (рівність), преференційний (краще), дискримінаційний (гірше).
РНС = недискримінація, основа СОТ.

Методи міжнародної торгівлі товарами: прямі зв'язки між контрагентами та організовані ринки (біржі, аукціони)

Біржа = масові однорідні товари за стандартом; аукціон = унікальні реальні товари; тендер = конкурс постачальників.
Контрагенти — експортер та імпортер.
Спот — негайно; ф'ючерс — наперед.
Два методи: прямий (без посередників) і непрямий (через посередників).

Показники міжнародної торгівлі: обсягові, результативні, інтенсивності, економічної ефективності

ЗТО = E + I; Сальдо = E − I.
Експортна квота = E/ВВП × 100%; аналогічно імпортна й зовнішньоторговельна.
Умови торгівлі = індекс цін експорту / індекс цін імпорту × 100.
Покриття імпорту = E/I × 100%.
Активне сальдо: E більше I; пасивне: E менше I.

Зовнішньоторговельний контракт: види, структура, функції; міжнародні торговельні терміни (ІНКОТЕРМС-2020)

4 групи ІНКОТЕРМС: E, F, C, D і логіка — від мінімуму обовʼязків продавця (E) до максимуму (D).
EXW — склад продавця; FOB — на борт; CIF — фрахт + страхування до порту; DDP — усе, включно з митом, на продавцеві.
CIF/CFR/FOB/FAS — тільки водний транспорт.
Обовʼязкові розділи контракту: предмет, ціна, базис постачання, умови платежу, форс-мажор, арбітраж.

Регулювання міжнародної торгівлі: тарифні та нетарифні інструменти; класифікація ЮНКТАД; ефекти для малої та великої економіки

Види мита: адвалорне (%), специфічне (за одиницю), комбіноване.
Нетарифні: квота, ліцензія, ембарго, демпінг, субсидія, стандарти.
Від мита: виграють виробники й держава, програють споживачі; у малій економіці завжди є чисті втрати.
Велика економіка → ефект умов торгівлі → можливий чистий виграш.
ЮНКТАД: технічні (SPS, TBT) та нетехнічні заходи.

Види послуг у міжнародній торгівлі за класифікацією СОТ (ГАТС)

ГАТС (GATS) = угода СОТ про торгівлю послугами.
4 способи: 1 транскордонне, 2 споживання за кордоном, 3 комерційна присутність, 4 присутність фізосіб.
Ознаки послуги: невидима, нематеріальна, не зберігається.
Два принципи: режим найбільшого сприяння + національний режим.

Форми і чинники міжнародного руху капіталу

Дві форми за метою: підприємницький (прямі + портфельні) і позичковий.
Прямі = контроль, портфельні = дохід без контролю.
Строк: коротко- до 1 року, довгостроковий — понад рік.
Головний чинник руху — різниця у прибутковості капіталу між країнами.

Прямі і портфельні іноземні інвестиції: сутність, форми, інструменти; види операцій з цінними паперами

Поріг ПІІ — від 10% капіталу (нижче — портфельна).
ПІІ = контроль/управління; портфельні = тільки дохід.
Акція — пайова, дивіденд, голос. Облігація — боргова, відсоток, без голосу.
Форми ПІІ: грінфілд, поглинання/купівля частки, реінвестування прибутку.

Міжнародний інвестиційний ринок: сутність, структура; ринки акцій, облігацій, похідних інструментів (форварди, ф'ючерси, опціони, свопи)

Акція = частка власності + дивіденди; облігація = борг + купон.
Форвард — позабіржовий; фʼючерс — біржовий стандартизований.
Опціон — право (премія); call — купити, put — продати.
Своп — обмін платежами/потоками.
Деривативи = похідні від базового активу.

Інвестиційна привабливість та її показники; інвестиційний клімат країни; інвестиційна привабливість України

ПІІ — контроль (≥10%), портфельні — без контролю.
Клімат = політичні + економічні + правові + соціальні умови.
Привабливість = співвідношення дохідність / ризик.
Сильні сторони України: земля, положення, робоча сила, ринок, IT. Бар'єри: корупція, законодавство, безпека.

Міжнародно-правове та інституційне регулювання інвестиційної діяльності (захист інвестицій, гарантії, ЮНКТАД, ТРІМС)

ЮНКТАД — ООН, торгівля й розвиток, статистика ПІІ.
ТРІМС — угода СОТ проти торговельно-спотворюючих інвестиційних вимог.
МІГА — страхування політичних ризиків; МЦВІС — спори інвестор–держава.
Принципи захисту: національний режим, режим найбільшого сприяння, компенсація за експропріацію.
Некомерційні ризики: експропріація, війна, неконвертованість валюти, порушення зобовʼязань.

Поняття міжнародної міграції робочої сили; еміграція, імміграція, реіміграція

Еміграція = виїзд; імміграція = вʼїзд; реіміграція = повернення.
Сальдо міграції = іммігранти − емігранти.
Країна-донор (виїзд) і країна-реципієнт (прибуття).
«Відплив мізків» — виїзд висококваліфікованих кадрів.

Причини, напрямки та закономірності міжнародної міграції; центри тяжіння; наслідки для країн-реципієнтів і донорів

Терміни: еміграція, імміграція, рееміграція, донор, реципієнт, «відплив умів», ремітанси.
Центри тяжіння: Північна Америка, Західна Європа, країни Перської затоки, Австралія.
Для кожної сторони — по два плюси й по два мінуси.

Світовий ринок праці: сутність, функції, сегменти, структура; неформальна зайнятість; регулювання міграції; МОП

Еміграція = виїзд, імміграція = вʼїзд, рееміграція = повернення.
МОП — установа ООН, трудові норми, тристороння структура (уряди + роботодавці + працівники).
«Відплив умів» = brain drain.
Інструменти регулювання: квоти, дозволи, угоди.

Україна в міжнародних міграційних процесах: наслідки, переваги, загрози; чинники еміграції та країни-реципієнти

Еміграція = виїзд, імміграція = вʼїзд, реципієнт = приймає.
Україна — переважно донор робочої сили.
Основні країни-реципієнти: Польща, Німеччина, Чехія, Італія, Канада, США.
Ремітанси — грошові перекази; brain drain — відплив мізків.
Push-чинники (у донора) vs pull-чинники (у реципієнта).

Технології та міжнародний технологічний трансфер; форми передачі і захисту; комерційний і некомерційний трансфер

Комерційний (за плату): ліцензії, патенти, франчайзинг, інжиніринг, лізинг, ноу-хау.
Некомерційний (безоплатно): публікації, конференції, стажування, виставки, обмін фахівцями.
Роялті — періодичні, паушальний — разовий платіж.
Патент захищає винахід; ноу-хау — комерційна таємниця.
Види ліцензій: проста, виключна, повна.

Інституційне регулювання світового ринку технологій (ТРІПС СОТ, ЮНКТАД, ВОІВ)

ВОІВ — охорона ІВ, установа ООН.
ТРІПС — у складі СОТ, мінімальні стандарти + механізм спорів.
ЮНКТАД — ООН, торгівля й розвиток, трансфер технологій.
Поділ ІВ: промислова власність + авторське і суміжні права.

Пріоритетні напрями розвитку міжнародного технологічного обміну для України

Форми обміну: ліцензування, патенти, ноу-хау, інжиніринг, франчайзинг (комерційні); конференції, публікації, обмін кадрами (некомерційні).
Роялті = періодичні, паушальний = одноразовий.
Пріоритети України: IT, агротехнології, авіа/ракетобудування, енергозбереження.
«Відплив мізків» і слабкий захист інтелектуальної власності — головні перешкоди.

Валюта: поняття, типи, види; валютний курс і котирування; валютні режими; паритет купівельної спроможності; валютні системи

Пряме котирування: нацвалюта за 1 одиницю іноземної.
Девальвація = падіння, ревальвація = зростання курсу нацвалюти.
Три режими: фіксований, плаваючий, керований плаваючий.
ПКС-курс = ціна товару в країні A / ціна товару в країні B.
Типи за конвертованістю: вільно, частково, неконвертована.

Світовий валютний ринок: сутність, функції, суб'єкти; види валютних операцій; валютне регулювання і політика

Валютний курс = ціна валюти у валюті іншої країни.
Девальвація = зниження курсу, ревальвація = підвищення.
Валютна інтервенція = ЦБ купує/продає валюту для впливу на курс.
Види операцій: спот, форвард, ф'ючерс, опціон, своп.
Конвертованість: вільна, часткова, неконвертована.
Два типи курсів: фіксований і плаваючий.

Міжнародний кредит: поняття, функції, форми; зовнішній борг та управління ним; МВФ, Світовий банк, клуби кредиторів

Три принципи кредиту: повернення, строковість, платність.
МВФ — платіжний баланс/валюта; Світовий банк — розвиток.
Паризький клуб — держави; Лондонський — приватні банки.
Реструктуризація ≠ рефінансування.
Строки: до 1 року / 1–5 / понад 5 років.

Міжнародні розрахунки: форми (документарні, недокументарні) та типи; валютний кліринг

Документарні форми: акредитив, документарне інкасо.
Недокументарні: банківський переказ, аванс, відкритий рахунок.
Акредитив — гарантія банку, найнадійніший для експортера.
Кліринг — взаємний залік вимог без руху валюти, погашається сальдо.

Платіжний баланс: поняття, структура (рекомендації МВФ), фактори впливу та методи врівноваження

Два рахунки МВФ: поточних операцій + капіталу і фінансовий.
Склад поточного рахунку: товари, послуги, доходи, трансферти.
Експорт та приплив капіталу = кредит (+); імпорт і відтік = дебет (−).
Торговий баланс = експорт − імпорт.
Методи врівноваження: девальвація, резерви, позики, ставки, обмеження імпорту.

Типи міжнародної економічної інтеграції (зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок тощо); ЗВТ Україна-ЄС

Порядок: ЗВТ → митний союз → спільний ринок → економічний (валютний) союз → повна інтеграція.
Відмінність ЗВТ від митного союзу — спільний зовнішній тариф.
«Чотири свободи» спільного ринку: товари, послуги, капітал, робоча сила.
ЄС = економічний і валютний союз; ЗВТ Україна–ЄС — частина Угоди про асоціацію.

Економічні ефекти міжнародної інтеграції: статичні (створення/відхилення торгівлі) та динамічні

Створення торгівлі = позитив (ефективніший партнер замість свого виробництва).
Відхилення торгівлі = негатив (менш ефективний партнер замість ефективної третьої країни).
Автор теорії — Якоб Вайнер.
Динамічні ефекти: масштаб, конкуренція, інвестиції, технології.
Послідовність форм: ЗВТ → митний союз → спільний ринок → економічний союз.
⚠️ Типові помилки
Плутають створення і відхилення торгівлі: головна ознака — ЗВІДКИ і НА ЩО змінився потік (своє→партнер це створення; ефективна третя країна→партнер це відхилення).
Вважають будь-яку інтеграцію однозначно вигідною — насправді результат залежить від балансу двох статичних ефектів.
Змішують статичні (миттєві, за незмінних ресурсів) і динамічні (довгострокові) ефекти.
Забувають, що відхилення торгівлі скорочує і митні надходження бюджету.
Плутають форми інтеграції: митний союз має СПІЛЬНИЙ зовнішній тариф, а зона вільної торгівлі — ні.

Вступ PRO · конспекти всіх тем — на сторінці «Конспекти»

Тренуватися на завданнях цього предмета